Інформація та коментар УЦОК
|
 |
|
Тиждень тому Верховна Рада не затвердила Закон «Про прийняття Поправки до Угоди про збереження кажанів в Європі», представленого на розгляд у середині грудня 2008 року. До сьогодні інформаційний ефір переповнено уїдливими зауваженнями про „кризу, президента та кажанів”. УЦОК вважає за потрібне навести повну інформацію по цьому закону, а також прокоментувати ситуацію, що склалася навколо нього. Йдеться про міжнародну угоду „Про збереження кажанів в Європі”, що було підписано та ратифіковано Україною 10 років тому — у 1999 р. (текст Закону України „Про приєднання...” та текст Угоди можна подивитися тут). У 2000 році, у Брістолі, на 3-й Нараді сторін Угоди, в якій брала участь й Україна, було одноголосно прийнято Резолюцію 3.7 «Поправка до Угоди». Цією поправкою назву Угоди, що спершу звучала як „Про збереження кажанів в Європі”, вирішено замінити на нову — „Про збереження популяцій європейських кажанів”. Цією ж поправкою було прийнято декілька доповнень та уточнень до тексту Угоди, що коректують попередні формулювання, але не змінюють суть Угоди. Угоду також було доповнено додатком, до якого вносилися зміни на 4-й та 5-й Нарадах сторін (Резолюція 4.8 «Поправки до Додатку до Угоди», Резолюція 5.3 «Поправки до Додатку до Угоди»; були прийняті одноголосно за участі України). Через деякий час після прийняття останньої резолюції — у 2006 р. — Мінприроди України разом з МЗСом, Мінюстом та Мінфіном, підготували всі необхідні папери для законодавчого закріплення позиції України щодо згаданих поправок шляхом нормативного затвердження закону „Про прийняття Поправки...”. Розгляд проекту закону було заплановано ще на листопад 2007 року (див. розпорядження Кабміну від 26.04.2007), потім — на березень 2008 року (див. розпорядження Кабміну від 26.03.2008). У результаті — до його розгляду у Верховній Раді прийшли через рік після запланованого терміна й через кілька років після прийняття останньої поправки на черговій Нараді сторін Угоди — 15 грудня 2008 року... 14 січня 2009 року відбулося голосування Верховної Ради з прийняття Закону: 173 — за, 1 — проти, 6 — утрималися, 229 — не голосували. Закон прийнято не було.
Нижче наведено два основних документи, взяті із сайту ВР. Там також можна ознайомитися з рештою супровідних документів.
Фактично йдеться про законодавчо-адміністративну формальність. Україна є стороною Угоди вже 10 років, й за її участі у 2000, 2003 та 2006 відбулося прийнятті згаданих вище резолюцій. Окремими пунктом у пояснювальній записці вказується, що «реалізація законопроекту не вимагатиме додаткових видатків з державного бюджету України». До речі, за 10 років, що минули з моменту підписання Угоди Україною, наша країна, що тим самим узяла на себе низку зобов’язань, не надала ані гривні на реалізацію яких-небудь реальних охоронних заходів для кажанів. Аналіз і-нет видань, форумів, газет, на жаль, демонструє сумне — неймовірно низький рівень екологічної свідомості та освіти, у цілому, всього нашого суспільства, включаючи більшість журналістів та народних „обранців”. Дотепер новина про президента та його ставлення до кажанів й про „здоровий глузд” противників внесення поправки обговорюють на форумах, у блогах. Дивно, але у перший день появи законопроекту у ВР — 15 грудня 2008 р. — новину почали навперебій „розкручувати” у всіх мас-медіа. При цьому більшість видань або не зробило ніяких спроб розібратися у ситуації, або зробило, але подавало інформацію у цілком перекрученому вигляді. Настільки, що навіть наші найближчі колеги телефонували й просили пояснити, у чому справа: з новин нічого зрозуміло не було. Що писали? Ось невеликий перелік.
Безграмотні, часто страшні й коментарі в статтях, й дописані до них відгуки й заяви, що дотепер лунають в різних інтерв’ю. При цьому можна з усією визначеністю стверджувати, що депутати погано знають міжнародне право і національне законодавство. Законопроекти міжнародного характеру, навіть якщо вони про кажанів й на вулиці криза, має подавати президент. Волання ж з приводу того, що у президента „тільки кажани у голові”, абсолютно надумані. Можливо, вся увага В. Ющенка до цієї проблеми — це лише пара секунд, витрачені на механічне підписування супроводжувального листа до Ради, а до нього документ потрапив з Кабміну згідно процедури. Депутати, до речі, мають про це також знати. Законопроект не є "невідкладним". Слово "невідкладний" відсутнє у супроводжувальному листі. І це — чергове свідчення некомпетентності або провокативної неуважності тих у Раді, хто готував законопроект на розгляд на пленарному засіданні, а також самих депутатів, які, згідно обов'язку, мають читати супроводжувальні документи. Абсолютно відображає картинку заголовок новини — після неприйняття закону — «Депутати не захистили кажанів, бо «це є діагноз для влади» (http://unian.net). Дійсно, це — діагноз: стільки спекуляцій й шуму навколо однієї рутинної формальності могло виникнути тільки у нездоровому суспільстві. І, здається, привід для паніки дійсно є, якщо елементарний документ у країні приймається декілька років, а новина про його подання на затвердження коментується з ажіотажним сарказмом й підозріло нездоровою іронією. Непослідовність депутатів наштовхую на додаткові тривожні думки... 14 січня на засіданні ВР замість простого 15-секундного голосування за закон без обговорення (оскільки й обговорювати нічого) 10 хвилин йдуть на вказування несвоєчасності закону, що мотивують терміновістю рішення кризових проблем... Після чого депутати йдуть на два тижні у відпустку... Що, кризові проблеми вже вирішено?.. Цікаво, що регіонали майже у повному складі (за виключенням А. Герман) закон не голосували. Не підтримав проект й лідер фракції — В. Янукович. Проте розпорядження Кабміну 2007 р., на виконання якого законопроект було розроблено, підписав ніхто інший, як власне В. Янукович — тодішній прем’єр-міністр. Що це? «Фе» самим себе? Нічого, крім обурення, не можуть визвати дії тих мас-медіа, що роздули всю істерику, продемонстрував слідом за депутатами дрімуче неуцтво у питаннях охорони природи. Що потім можна очікувати від обивателів, які все це читають? Невже життя стане краще завдяки пропагуванню наплювацького ставлення до навколишнього середовища — системи, частиною якої є не тільки кажани, але й ми самі, й від стійкості якої залежать наш власний добробут, здоров'я та майбутнє ... Справедливості заради, варто відмітити коментарі та публікації, автори яких знайшли час, можливість розібратися та проаналізувати первинну інформацію ретельним та об’єктивним чином, не створюючи пустих сенсацій. Наприклад:
А ось ще один важливий коментар очевидця (відтворено з і-нет видання «Современник»), який окреслює ставлення до кажанів у світі:: «1 декабря 2008 г., Рим, штаб-квартира FAO (Food and Agriculture Organization, Продовольственная и сельскохозяйственная организация ООН). Присутствуют официальные делегации более 100 стран мира, в том числе принц Монако Альберт II, министр охраны окружающей среды Италии, другие высокие лица, а также делегации из развивающихся стран, уровень жизни в которых явно ниже, чем в Украине. Речь идет о 9-м совещании Конференции Сторон Конвенции об охране мигрирующих видов диких животных (www.cms.int). Один из пунктов церемонии открытия совещания — подписание меморандума о создании Центра спасения летучих мышей в Риме. Никто в зале не кричит о маразме. Никто не крутит у виска, в связи с тем, что о мышах думать не время, поскольку в мире кризис. Никто не кричит, что в зале собрались идиоты. Спустя 2 недели в Парламент Украины президент вносит рядовой технический документ, запланированный еще в 2007 году (см. пояснительную к документу), о принятии поправки к Соглашению об охране летучих мышей в Европе. Украинские и прочие СМИ поднимают истерику и делают из Ющенко посмешище.»
підготували
UPD: Закон прийнято 18 лютого 2009 р. пІд № 1007-VI.
|
||
20.01.2009 |
||
до
останніх новин