Публікуємо тут скорочений варіант інформації,
підготовленої та опублікованої в Віснику зоології
(2000: том 34, № 6, с. 119–120).
Теріологічна Школа-2000: семінар із визначення кажанів
та
локалізації їх сховищ за допомогою ультразвукових детекторів
З 1999 року Україна є стороною-учасницею Угоди про
збереження кажанів в Європі (EUROBATs). Однією з міжнародних програм,
прийнятих Секретаріатом Угоди до ви-конання, став проект, запропонований
Німецькою стороною Угоди: “Bat conservation expert training and
data collection in Southeast Europe. A German contribution towards
the implementation of EUROBATs transboundary programmes”. Згідно
з цим проектом, дев'ять країн південно-східної Європи (до складу
яких увійшла і Україна) отримали можливість проведення семінарів,
присвячених сучасним методам вивчення і охорони рукокрилих, головним
з яких є дистанційне спостереження за допомогою ультразвукових детекторів,
і отримати кілька детекторів у довгострокове користування.
Лідером проекту став Герман Лімпенс (Нідерланди)
— один із найдосвідченіших фахівців нової області знання і роботи
з ультразвуковими детекторами. З Української сторони семінар організовано
і проведено Українським теріологічним товариством та Ніжинським
державним педагогічним університетом (НДПУ), яких представляли,
відповідно, Український центр охорони кажанів та Кафедра зоології
і анатомії. Від цих двох колективів до Оргкомітету увійшли: Ігор
Загороднюк (Інститут зоології НАН України), Лєна Годлевська (Міжнародний
Соломонів університет), Олександр Вобленко, Борис Кедров та Павло
Шешурак (НДПУ). Головним координатором семінару виступило Управління
біоресурсів Міністерства екології України, яке на семінарі представляв
Володимир Домашлінець. На семінарі був присутнім Пітер Ліна (Нідерланди)
— спостерігач від наукового Комітету EUROBATs.
Після довготривалих пошуків місцем проведення семінару
було обрано біостанцію НДПУ “Ядути”, що розташована в таборі “Лісове
озеро” поблизу Десни у Борзнянському р-ні Чернігівщини. Саме на
берегу мальовничого озера ввечері 29 квітня зустрілися 28 теріологів
з усіх куточків України, 18 з яких було включено до складу учбової
групи. Для участі у семінарі було запрошено колег, що є активними
учасниками щорічних теріологічних шкіл і які регулярно проводять
дослідження кажанів в польових умовах. Основу списку запрошених
склали імена колег, що працюють в наукових відділах природно-заповідних
територій та на біологічних стаціонарах вищих учбових закладів.
Робочий розклад детекторного семінару складався
з трьох основних елементів:
1. Лекційні заняття. Перший день
занять майже повністю було присвячено ознайомленню зоологів з детектором
та важливими технічними деталями роботи цього приладу. Було розглянуто,
як високочастотні сигнали кажанів за допомогою детектора трансформуються
в частоти, чутні людським вухом, що й робить можливим акустичне
спостереження тварини. Було пояснено важливіші ідентифікаційні параметри,
які необхідно розуміти спостерігачу в полі для того, щоб визначити
видову приналежність кажана на відстані. Два наступних дня занять
учасники знайомилися з кожним з європейських видів кажанів окремо
в зв’язку із особливостями їх ехолоційної поведінки та деяких екологічних
особливостей, що є основою дистанційного спостереження та ідентифікації
тварин. Велика зацікавленість та кількість питань слухачів (що враз
знаходили свою відповідь) були зрозумілі, адже методика роботи з
детекторною технікою є новою для українських теріологів. Переваги
ж використання методу безсумнівні: протягом короткого часу досвідчений
дослідник має можливість отримати значну кількість фактичних даних
щодо фауни рукокрилих певної місцевості та їх сховищ; отриманий
матеріал суттєво доповнюють дані, що збираються іншими традиційними
методами (спостереження тварин у місцях їх зимових скупчень, випадкові
знахідки). Незамінним цей метод є для дослідження угруповань з переважанням
дендрофільних видів.
Лекції у виконанні п. Лімпенса стали запорукою чіткого
розуміння теми. Їх ілюстративне та звукове забезпечення, надзвичайно
професійно підготовлені автором, майстерна подача абсолютно нового
для аудиторії матеріалу визнані всіма учасниками семінару вершиною
педагогічного і ораторського мистецтва. Переклад лекцій, здійснений
Таїсією Гонтар, унеможливив виникнення мовного непорозуміння.
2. Польова практика. Нічні екскурсії
було організовано за принципом трансектних спостережень. Кожний
учасник мав можливість “своєручно” перевірити набуті вдень знання
і навчитися користуватися детектором в полі. Окрім семи детекторів
на 18 учасників учбової групи, учасники школи мали ще два детектори,
представлені у користування Центром хіроптерологічної інформації
(Краків), два приватні “українські” детектори та два детектори,
привезені для користування нідерландськими колегами.
Кожен учень по праву вважав себе першовідкривачем,
адже ультразвуковий ефір місцевості прослуховувався вперше. Результати
польової роботи красномовно продемонстрували переваги нових сучасних
методів дослідження: якщо для біостанції “Ядути” дотепер припускалась
наявність лише одного точно не визначеного виду кажанів, то вже
за перший вечір було ідентифіковано 5 видів і визначено показники
їхньої відносної чисельності, а загалом за результатами польових
спостережень впродовж семінару виявлено 9 видів та велике сховище,
де мешкає мішана колонія трьох видів.
3. Обговорення результатів. Результати
польових спостережень, проведених кожної ночі, щоразу обговорювалися
та перевірялися. Лабораторний аналіз записаних на цифровий диктофон
сигналів кажанів за допомогою портативного комп'ютера віалізував
дані попередньої ночі та дозволяв роздивитися сонограми і перевірити
почуте.
Заключне засідання семінару проведено у вигляді
круглого столу, присвяченого питанням подальшої роботи підготовлених
на цьому семінарі експертів та основних засад організації цієї роботи.
Нідерландські колеги розповіли про організацію роботи хіроптерологів
в Нідерландах та в Європі загалом. Обговорено питання проведення
заходів з охорони кажанів та проблеми популяризації знань про кажанів
серед широких верств населення і залучення аматорів до збору нових
даних.
Детекторна мережа. Головним результатом
семінару стало набуття українськими зоологами практичного досвіду
вивчення фауни ощадливими дистанційними методами її обліку та вивчення
її динаміки у просторі й часі. По закінченню семінару в Ядутах для
України підготовлено 18 експертів, які не тільки вміють користуватись
детектором, але й мають досвід розрізняння за їх допомогою види
кажанів. Кожний експерт отри-мав від Оргкомітету касету з еталонними
записами голосів кажанів. Складну задачу розподілу 7 детекторів
серед 18 підготовлених експертів вирішували члени НКРОК'у (Науково-консультативної
ради з охорони кажанів при Мінекології України), враховуючи можливість
виконання трьох основних задач — ведення моніторингу, розвиток вла-сних
досліджень, поширення знань — та можливості “міграції” детекторів
між регіональними осередками. Останні визначено як кістяк детекторної
мережі, яка з часом до-зволить відтворити загальну картину сучасного
стану хіроптерофауни України і забезпечить збір порівняльного матеріалу
для подальшого моніторингу.
Координатором мережі виступає Український центр
охорони кажанів (УЦОК), що зобов'язується звітуватися перед Мінекології
України про діяльність мережі шляхом залучення його активу до складу
НКРОК і, відповідно, участю у підготовці даних щодо моніторингу
кажанів до щорічної Національної доповіді до EUROBATs. Дієвими одиницями
Центру визначено сім регіональних осередків, в кожний з яких в останній
день семінару урочисто передано один детектор.
Подяки. Від імені всіх учасників
щиро дякуємо Герману Лімпенсу і Пітеру Ліні та всім тим, хто своєю
особистою участю, інформаційною і технічною підтримкою допоміг підготувати
і провести семінар на високому рівні: Посольству Королівства Нідерландів
в Україні, голові Українського теріологічного товариства Вадиму
Топачевському, декану природничо-географічного факультету НДПУ Івану
Кочерзі, завідувачу кафедрою зоології НДПУ Інессі Марисовій, головному
експерту Управління біоресурсів Мінекології України Володимиру Домашлинцю
за велику організаційну підтримку семінару на всіх етапах його підготовки
і проведення. Щиро дякуємо студентам природничо-географічного факультету
НДПУ за повне забезпечення побутових умов учасників семінару — від
попереднього ремонту будинків і підготовки приміщень для занять
і літної аудиторії до приготування їжі і забезпечення учасників
навчань світлом і теплом багать та гарячим чаєм під час перерв на
нічних заняттях.
І. Загороднюк, Л. Годлевська
|
повернутися