Інвентаризація та моніторинг літнього населення кажанів на території об’єктів ПЗФ України та Росії

Вступ

Кажани (Chiroptera) є одним з найчисленніших рядів ссавців, проте більшість з них є рідкісними та зникаючими тваринами. В країнах Західної Європи кажани визнані важливими індикаторами стану природних екосистем (напр., тут і тут).

Як усі групи зникаючих тварин, кажани потребують чіткої оцінки змін, що відбуваються у їхніх популяціях, це може бути здійснено шляхом моніторингу, деяких кількісних параметрів популяцій кажанів.

У світі існує два основних підходи до моніторингу кажанів: акустичний моніторинг з використанням ультразвукових детекторів та візуальний моніторинг з обліком у літніх та зимових сховищах кажанів. Але ці способи є дистанційними і дають лише дані про абсолютну та відносну чисельність кажанів на момент обліку, та не дозволяють отримати дані про популяційну структуру цих тварин. В Україні найчастіше використовується облік кажанів у зимових сховищах. Єдиний та стандартизований підхід до моніторингу літнього населення кажанів в Україні відсутній. На багатьох природних територіях та об’єктах ПЗФ України видовий склад та структура населення кажанів досі залишаються нез’ясованими.

Передісторія

Програма інвентаризації та моніторингу кажанів була розпочата у 2008 році на території Національного природного парку (НПП) «Гомільшанські ліси» (Харківська область), для якого вже було відомо 10 видів кажанів.

Ми порівняли дані з ефективності використання різних способів дослідження кажанів (павутинні тенета, пластикова пастка, ультразвуковий детектор) на території НПП «Гомільшанські ліси» за період 1999-2007 рр. Найбільш ефективним способом опису видового складу та популяційної структури кажанів виявилися павутинні тенета. Було вирішено перевірити: чи можна у стислі терміни (протягом липня) виявити всі види кажанів на даній території за допомогою стандартизованої системи відловів павутинними тенетами. Липень – найкращий час для таких досліджень, тому що молоді особини вже стали на крило, а осіння міграція кажанів ще не розпочалася. І це було успішно здійснено, були спіймані всі десять видів за загальної кількості спійманих тварин – 504.

Результати та суть методу

Суть методу інвентаризації полягає у двох послідовних серіях відловів кажанів за допомогою павутинних тенет на території площею близько 400-500 га. Обидві серії проводяться в липні на 9-10 точках у типових для даної місцевості біотопах.

Первинна інвентаризація, тобто виявлення усіх параметрів, що перелічені нижче є першим кроком на шляху до подальшого моніторингу популяцій кажанів. При повторній інвентаризації на тій самій території через 2-4 роки ми можемо отримати дані про зміни цих параметрів у часі і, таким чином, здійснювати моніторинг літнього населення кажанів на даній території.

Нічниця довговуха. (А. Гукасова)

Нічниця Брандта. (О. Кусьнеж)

Широковух європейський. (О. Кусьнеж)

Станом на цей час первинна інвентаризація літнього населення кажанів була проведена на п’яти територіях, чотири з яких розміщені в Україні, одна в Росії (табл.1).

Таблиця 1

Загалом зібрані дані по 16 видам кажанів (табл. 2), в процесі роботи було спіймано 1869 тварин. Також на трьох з п’яти територій інвентаризації усі спіймані особини кажанів були мічені алюмінієвими кільцями, дані передані до Українського центру кільцювання (Київ, Україна).

Таблиця 2

Список видів кажанів, залучених до програми моніторингу, та їх статус

«+» - види кажанів, залучені до програми інвентаризації та моніторингу, «++» – масові індикаторні види.

В якості параметрів для моніторингу були обрані наступні показники:

• видовий склад – базовий параметр, зникнення або поява видів кажанів буде точно фіксувати зміни фауни у цілому;
• відносна чисельність видів – частка кожного виду від загальної суми спійманих тварин; зміни цього параметру у часі дозволять судити про скорочення чи збільшення чисельності тих чи інших видів, також цей показник може відображати біотопічну приуроченість кажанів, при порівнянні різних територій між собою;
• відносна чисельність – (індекс кількості особин кажанів, спійманих впродовж години) – відображає чисельність кажанів на конкретній території і дозволяє відстежувати динаміку чисельності групи у цілому;
• індекс «особин на годину» для кожного виду – відображає відносну чисельність для кожного виду кажанів і дозволяє порівнювати різні біотопи та сезони року між собою, зміни цього параметру у часі також свідчать про стан популяції окремого виду у часі;
• репродуктивний статус виду – відображає придатність конкретної території для розмноження виду, зміни цього параметру у часі можуть відображати зміни (або відсутність змін) виводкової області виду;
• співвідношення статей серед молодих та дорослих особин – важливий параметр для розуміння шляхів розповсюдження статево вікових груп всередині ареалу виду;
• показник успішності інвентаризації – кількість або відсоток успішних (коли була спіймана хоча б одна особина) ночей відловів та загальна кількість особин на один відлов;
• комплекс параметрів стану росту та розвитку молодих тварин та ваги дорослих – відображає вплив кліматичних факторів даного року на кажанів, зміни цього параметру у часі можуть відображати вплив змін клімату на кажанів.

Учасники та виконавці

Проект здійснюється Міжвідомчою науково-дослідною лабораторією «Вивчення біологічного різноманіття та розвитку заповідної справи», м. Харків.

Координатори програми

• Гукасова Альона Сергіївна,
• Влащенко Антон Сергійович.

Кожен рік склад учасників різний, залучаються нові люди.

• Гащак Сергій Петрович – заступник директора міжнародної радіоекологічної лабораторії Чорнобильського центру Ядерної безпеки,
• Бучко Володимир Володимирович – начальник наукового відділу НПП «Галицький», Косенков Геннадій Леонідович – начальник наукового відділу НП «Смоленське Поозерря»,
• Кравченко Ксенія – магістр ХНУ імені В.Н. Каразіна,
• Кривохижа Марина - магістр ХНУ імені В.Н. Каразіна,
• Судакова Марія - магістр ХНУ імені В.Н. Каразіна,
• Кусьнеж Олександр – аспірант ЛНУ ім. І Франка,
• Нагорний Євген – студент ХНУ імені В.Н. Каразіна,
• Прилуцький Олег – науковий співробітник НПП «Гомільшанські ліси»,
• Єлагіна Дарья – студент ХНУ імені В.Н. Каразіна.

Руда вечірниця в павутинних тенетах. (С. Гащак)

Павутинні тенета на понтонному мості на річці Іл’я. (А. Влащенко)

Моменти польового життя, Галицький НПП. (А. Гукасова)

Основні наукові публікації по результатах досліджень

Влащенко А.С., Гукасова А.С. Разработка метода инвентаризации видового состава и структуры населения рукокрылых // Запов. справа в Україні. - 2009. - Т. 15. - вип. 1. - С. 49-57.

Влащенко А.С., Гукасова А.С. Фауна и население рукокрылых (Chiroptera) проектируемого заказника «Яремовский» (Харьковская область) // Запов. справа в Україні. – 2010. – Т.16. – вып. 2. – С. 64-70.

Gukasova A., Vlaschenko A. Bat fauna primary inventory and monitoring using mist nets // Abstr. of the 15th International Bat Research Conference (Prague, 23 – 27 August 2010). Prague: 2010. – P. 157.

Бучко В., Влащенко А., Кравченко К., Судакова М., Гукасова А., Кусьнеж О. Матеріали до фауни рукокрилих (Chiroptera) Галицького національного природного парку (Івано-Франківська область) // Вісник Львівського ун-ту. Серія: біологічна. – 2011. – Вип.55. - С.146-159.

Науково-популярні публікацій по темі проекту

Науково-популярний нарис про роботу в Галицькому НПП можна знайти на сайті Станіславського натураліста.

Підтримка/фінансування

Фінансування у 2008-2009 роках здійснювалось за рахунок власних коштів координаторів проекту. У 2010 було отримано фінансування фондів Bat Conservation International (Inc. BCI), та Sigma Xi. Керівник обох проекту А.С. Гукасова.

Підготовлено А. Гукасовою, А. Влащенком.

 повернутися

26.03.2011