Навіщо кільцювання?
Мічення диких тварин — один із способів вивчення
їх біології. За допомогою мічення з'ясовують цілий ряд фактів стосовно
часової та просторової динаміки їхніх популяцій та окремих груп,
тривалості життя, особливості соціальної організації, біології;
хронології вікових змін, які відбуваються у різних видів; чисельності
тощо. Все це стосується і кажанів. Проте їх мічення має певні особливості,
з якими важливо рахуватися. Зокрема, якщо дослідник використовує
кільця, він має рахуватися з ніжністю шкіри і болони на крилах кажанів,
бо саме туди кільце і розміщається. Кільце, яке може пошкодити крило,
або невдале його розміщення – це прямий шлях до хвороби і загибелі
звірка. Тому дослідник має мати відповідні хіроптерологічні (або
підготовлені спеціально для кажанів) кільця, великий досвід і навички
мічення, і взагалі має рахуватися з вразливістю цих тварин. І якщо
все було зроблено добре, кажан буде носити кільце без усяких проблем
все своє життя, яке іноді становить 15-20 років (і навіть більше),
що зокрема і було встановлено завдяки кільцюванню.
Одне
з найбільш очевидних завдань кільцювання — вивчення міграцій рукокрилих.
Дякуючи кільцюванню, були з’ясовані напрямки та відстані, які вони
долають. Наприклад, було виявлено, що крихітний лісовий нетопир
є одним з найдальніх мігрантів, бо восени і навесні перетинає всю
Європу, це понад 2000-2500 км. Було виявлено, що кажани з величезної
території можуть збиратися на зиму лише в кількох підземних порожнечах,
тому такі сховища мають украй важливе значення в житті рукокрилих
цілих регіонів.
Кільцювання кажанів в Україні розпочате у 1939 р.
співробітником Інституту зоології АН УРСР Б. Поповим. В період з
1939 по 1990 рр. було окільцьовано більше 4000 особин кажанів 15
видів.
Сьогодення кільцювання
На сьогодні, в Україні застосовують спеціальні кільця
з написами: «Kiev Ukraine», «Moskwa», «C.I.C. Krakow». Кільцювання
кажанів проводиться попутно з основними дослідженнями уцоківців
в багатьох областях України. У період з 1990 р. по 2009 р. помічено
більше 5000 особин.
Треба зауважити, що якщо на кажані кільце, наприклад,
з краківським маркуванням — це зовсім не означає, що його помічено
у Польщі. Однак знахідка кажана з іноземним кільцем, надягнутим
десь за кордонами України дуже імовірна, бо чимала кількість наших
рукокрилих є мігранти, які по півроку проводять у центральній та
західній Європі, де об’єми кільцювання сягають багатьох тисяч щорічно.
Де у кажана кільце?
Кільце на кажана чіпляється не на задню кінцівку
(як птахам), а на крило (див. фото). Зазвичай кільце добре помітно
у кажана у спокої, зі зложеними крилами. Загалом його помітно й
на кажані у польоті, але в такому випадку його, так би мовити, „треба
бути готовим” побачити.
Що робити, якщо знайшли кажана з кільцем?
Якщо Ви спостерігаєте живого кажана у стані
спокою (в оціпенінні, на зимівлі тощо), не треба намагатися зняти
кільце, цим ви потурбуєте та стресуєте кажана та можете наразитися
на ризик бути покусаним;
а тому треба:
- відмітити та записати колір та розмір кільця, а також його
устрій (має вушка або не має) — див. фото (справа — кільце з вушками,
зліва — без);
- не турбуючи тварину, прочитати та записати, що написано на
кільці (у ряді випадків це є цілком можливим); якщо читаються
окремі цифри або букви, записати їх, поставивши прочерк для неясних
символів;
- по можливості сфотографувати особину з кільцем максимально
чітко;
- повідомити нам за адресою kazhan(собачка)kazhan.org.ua або
01601 Київ, Хмельницького, 15, ІЗАН (для Годлевської О. В.).
Якщо Ви знайшли мертвого кажана з кільцем,
то cлід:
- зняти кільце;
- розігнути його (щоб він став пластинкою);
- наклеїти кільце-пластинку на щільній папір або картонку, поряд
написати номер, місце та дату знахідки, інші деталі знахідки;
- надіслати на адресу 01601 Київ, Хмельницького, 15, ІЗАН (для
Годлевської О. В.) або будь-яким чином повідомити нам про знахідку
(наприклад, за адресою kazhan(собачка)kazhan.org.ua).
Для людей з біологічною освітою — по можливості
слід відколектувати мертву тварину та передати її нам.
Навіщо повідомляти
Мічений кажан удруге потрапляє до рук (або на очі)
дослідника дуже рідко, бо кажанів, принаймні в Україні, у десятки
або сотні тисячі разів більше за дослідників, і живуть вони і пересуваються
на багато більшій території. Тому ефект від цієї справи з’являється,
по-перше, при дуже значній кількості тварин, що були помічені; по-друге,
при ретельній фіксації кожного факту повторного спостереження кажана
з кільцем. А в останньому можуть допомогти саме повідомлення людей
(не-зоологів), що спостерігали або знайшли кажана з кільцем.
Інформацію підготовлено Л. Годлевською, С. Гащаком
|