Наші сусіди
кажани

Деякі факти

Чому кажани поселяються у наших будинках?

Якщо у будинку оселилися колонія

Що робити, якщо до приміщення потрапив кажан?

Кажани під охороною законодавства України

Контакти

Кажани залишаються однією з найменш знайомих людям груп ссавців. Сусідство з цими втаємниченими тваринками зазвичай викликає багато запитань. Цей буклет відповідає на ті з них, які задають найчастіше.

Деякі факти

• Рукокрилі, або кажани, є єдиними здатними до активного польоту ссавцями. Їх крило сформовано шкірною перетинкою, яка охоплює кінцівки та боки тіла.
• В Україні мешкає 26 видів кажанів, які належать до двох систематичних родин — підковоносих та гладеньконосих.
• Представники найдрібніших видів кажанів нашої фауни (нетопирі) здатні уміститися навіть у сірникову коробку, а найбільший вид — вечірниця велетенська — лише трохи більші за горобця.
• Кажани не сліпі, а у темряві вони також можуть „бачити вухами”. Видаючи серії коротких ультразвукових імпульсів з частотою 20-120 кГц та аналізуючи відлуння, ці тварини здатні розрізняти дуже дрібні об’єкти — до 0,08 мм. Це дозволяє кажанам успішно орієнтуватись та полювати навіть у повній темряві.
• Усі кажани нашої фауни є виключно комахоїдними. Вага комах, якими кажан ласує протягом ночі, може дорівнювати 1/2 – 1/3 його власної ваги. Один кажан середнього розміру здатен з’їсти протягом ночі кілька тисяч комарів. Раціон живлення рукокрилих на 70 % може складатись з тих видів комах, які схильні до масових розмножень і здатні пошкоджувати сільськогосподарські культури та лісові насадження.
• Кажани є невід’ємним елементом екосистем, а видове різноманіття рукокрилих є індикатором стану середовища. Ці тварини відіграють важливу роль у підтриманні балансу та забезпеченні природної стійкості екосистем, виступаючи одним з найвпливовіших стримуючих факторів щодо спалахів чисельності комах-фітофагів.
• Кажани не будують собі сховищ, вони лише використовують існуючі природні укриття (підземелля, скельні тріщини, дупла і порожнини під відсталою корою тощо) або ж ті, які створені людиною (горища, підвали, вентиляційні ходи та інші частини будівель).
• Зиму — період відсутності їжі — кажани проводять у стані зціпеніння. Зимовими сховищами для них у більшості випадків є різноманітні підземелля, а деякі види на зимівлю влаштовуються у надземних частинах будинків.
• Наприкінці літа – на початку осені кажани, для забезпечення себе енергією на безкормний холодний період (що може тривати 5–6 місяців), накопичують жирові запаси, які потім економно витрачають. Такої економії тварини досягають шляхом зниження власної температури тіла до 10–1?С. Це супроводжується уповільненням усіх функцій організму (зокрема, кількість скорочень серця зменшується від 400 до 10 за хвилину, а кількість дихальних рухів — до 5–6). Для виходу зі стану зціпеніння кажани використовують велику кількість енергії, тому часті пробудження взимку (наприклад, внаслідок турбування у сховищі) можуть призвести до загибелі тварин.
• На зимівлю кажани йдуть з настанням холодів — у жовтні-листопаді, а прокидаються — у березні-квітні.
• Навесні кажани зазвичай залишають зимові сховища та переміщуються до більш теплих літніх помешкань. Тут самиці можуть формувати чисельні колонії, в яких в червні на світ з’являється нове покоління.
• Кажани мають вкрай низькі темпи розмноження — одна доросла самка може приносити лише 1-2 дитинчат раз на рік.
• Новонароджене маля мати вигодовує молоком.
• Представники кількох видів кажанів навесні та восени здійснюють сезонні міграції на відстань до 2000 км — на Балкани, до країн Західної та Центральної Європи.
• Протягом кількох останніх десятиліть відмічено значне скорочення чисельності популяцій кажанів у Європі та в Україні зокрема. Серед причин, що призвели до цього, основними є: зменшення кількості придатних сховищ; деградація біотопів; використання пестицидів. Хоча більшість видів кажанів помірних широт мають високу амплітуду пристосувань до змін умов навколишнього середовища, проте ряд біологічних особливостей цих тварин є причиною їх підвищеної вразливості. Це: низька плодючість кажанів; вимогливість та консерватизм щодо типів сховищ, умов розмноження і зимівлі; колоніальність; беззахисність під час зимівлі. Все ускладнюється невиправдано негативним ставленням людей до кажанів. Зниження чисельності рукокрилих, на жаль, супроводжується також скороченням їх видового складу. Протягом XX-го століття з території України повністю зник довгокрил — вид, який тут колись мешкав багатотисячними колоніями.
• Зважаючи на задокументоване скорочення чисельності кажанів, усі їх види занесені до Червоної книги України. Всі види охороняються згідно з міжнародними договорами, підписаними та ратифікованими Україною: Угодою про збереження популяцій європейських кажанів, Бернською та Бонською конвенціями.

Чому кажани поселяються у наших будинках?

Кажани оселяються у будинках, знаходячи там сховища — місця, де вони будуть захищені від мінливих зовнішніх кліматичних умов, турбування та хижаків. Представники майже усіх наших видів рукокрилих можуть оселятися у будинках, але є види, які сховища в будинках використовують навіть частіше ніж природні помешкання.

Кажани не здатні гризти проводку чи стіни, не пошкоджують меблі та не претендують на продукти, які можуть зберігатися у домі. Все чого вони потребують — це затишку. Сховищами їм можуть слугувати підвали, горища житлових будинків та церков, порожнини за обшивкою стін, балконів, повітроводів, карнизів тощо. Тип сховища залежить від потреб певного виду, його екологічних та біологічних особливостей.

Найчастіше великі скупчення у будівлях утворюють влітку материнські колонії. Вони складаються виключно або переважно із самиць, які збираються разом для того, щоб дати життя новому поколінню. Материнські колонії можуть нараховувати від кількох особин до декількох сотень особин (напр., нетопирі лісовий та пігмей); розташовуються вони в тих частинах будівлі, що добре прогріваються (на горищах, за обшивкою стін). Пологи у кажанів зазвичай відбуваються у червні. Кажаненя народжується голим, сліпим і повністю залежить від догляду матері. Самиці с дитинчатами у цей період є вкрай вразливими, будь-яке турбування може призвести до загибелі кажанят. Повністю самостійними кажанята стають у півторамісячному віці.

Деякі кажани нашої фауни здатні зимувати у будинках. Найчастіше в Україні взимку в будівлях знаходять лилика пізнього, нетопира білосмугого або лилика двоколірного. Зазвичай, їх виявляють у щілинах між рамами вікон, під жестяними бляхами підвіконь чи карнизів, у повітроводах тощо. Ці види зазвичай не утворюють скупчень, зимуючи поодинці чи невеликими групами. Проте, наприклад руда вечірниця, у будинках може формувати великі (до кількох сотень особин) колонії, займаючи захищені від морозу порожнини у стінах та повітроводах.

Під час сильних морозів чи тривалих відлиг кажани можуть прокидатись, шукаючи надійніше сховище. У цей час тварини нерідко потрапляють у внутрішні житлові приміщення. Якщо ж такі пошуки виявляються безрезультатними, тварина може знесилитись і загинути.

Якщо у будинку оселилися колонія

— не треба панікувати. Сусідство з кажанами для людини є безпечним.

Кажани лишаються однією з найменш знайомих людям груп тварин. Нерідко їх відносять до «гризунів з крилами» і вважають що кажани можуть „розплодитись”. Проте, рукокрилі та гризуни належать до різних систематичних рядів і плодючість кажанів є вкрай низькою. Велике скупчення кажанів не є ознакою масового розмноження або спалаху чисельності цих тварин. Це означає, що сховище, в якому розташовується колонія, відповідає певним параметрам та до нього збирається велика кількість кажанів, нерідко із значної за площею території, із значної відстані. Наприклад, одне горище може бути єдиним прихистком кажанів певного виду у районі чи області. Потурбувавши таку колонію або зруйнувавши її сховище, можна завдати непоправної шкоди популяції кажанів та екосистемам цілого регіону.

Кожне сховище великої колонії є унікальним. Одне таке сховище може використовуватися кажанами впродовж багатьох років та навіть десятиріч. Оскільки всі види кажанів знаходяться під охороною законодавства України, винищення колонії та будь-які дії, які можуть нанести шкоду кажанам, є протизаконними.

Різні види кажанів у сховищах поводяться по різному. Материнські колонії деяких видів (напр., вечірниці рудої) можуть бути досить шумними, а про існування колоній інших видів мешканці будинків можуть не здогадуватися впродовж багатьох років.

Щоб уникнути потрапляння кажанів з існуючого скупчення всередину житлового приміщення, слід зашпарувати усі щілини, які сполучають сховище з приміщенням. Якщо льотний отвір (через який кажани вилітають назовні) розташовується поблизу вікна, треба затягнути вікно сіткою, або тримати його зачиненим з вечора до ранку. Інколи льотний отвір зі сховища є доступним для котів, які можуть завдати значної шкоди всій колонії: не дозволяйте котам полювати на кажанів (можна зробити підхід до льотка недоступним або зачиняти кота перед вильотом до ранку).

Що робити, якщо до приміщення потрапив кажан?

Зазвичай кажани потрапляють у житлові приміщення випадково. Нерідко таке трапляється з „недосвідченими” молодими тваринами або пораненими особинами, чи ослабленими внаслідок, наприклад, тривалої та холодної зими. Часом кажани залітають у відкрите вікно, "захопившись" гонитвою за комахами. Взимку тварини можуть потрапляти до квартир у пошуках більш комфортного сховища.

Пам’ятайте! Ніколи не беріть кажана голіруч! Кажани не нападають самі, але захищаючись, як і будь-які інші дикі тварини, можуть вкусити. Слід пам'ятати, що деякі види кажанів можуть переносити вірус „не­класич­ного” сказу. Тому, будучи покусаним, слід негайно звернутись до найближчого травмпункту та одержати щеплення.

Виявивши кажана у приміщенні, слід зробити наступне:

1. Якщо у приміщенні є домашні тварини (кіт або собака), слід вивести їх з кімнати. Намагаючись спіймати кажана, вони можуть його поранити чи вбити або ж самі бути покусаними.
2. Якщо кажан літає по приміщенню (у теплий період року), розкрийте вікно навстіж, забравши штори, та простежте, щоб кажан вилетів. Ніколи не намагайтесь упіймати тварину в польоті або збити — так її можна тільки покалічити. Налякані кажани можуть швидко бігати по підлозі та ховатись у шпарини (за шафою, під ванну тощо). Якщо Ви не можете знайти кажана у приміщенні, зачекайте до вечора — він вилетить.
3. Якщо кажан сидить, обережно його ув’язніть. Для цього слід спокійно наблизитись до тварини та, одягнувши товсті рукавички або обгорнувши руку ганчіркою, обережно взяти тварину і посадити до коробки. Якщо кажан сидить на рівній поверхні (стіна, підлога, стеля), безпечнішим є накрити тварину картонною коробкою (або будь-якої просторою ємністю) та обережно просунути пласку картонку між краями коробки та поверхнею на якій сидить кажан. Потім, притискаючи картонку, слід повільно перевернути ємність — кажан опиниться ув’язненим всередині. Якщо кажан залетів до приміщення в теплий період року, звільніть його (див. пункт 4). Якщо це трапилась взимку, пізньої осені чи ранньої весни — див. пункт 5.
4. Якщо Ви знайшли кажана у теплий період року, слід звільнити його ввечері або вночі. Якщо тварина активна (переміщується у коробці чи пручається у руках), випустіть її, вийшовши на двір. Переконайтесь, що кажан полетів, а не сів на якусь поверхню (в межах досяжності котів або інших хижаків). Якщо ж кажан сонний і неактивний, слід стимулювати його пробудження, поставивши коробку у тепле місце, та ,дочекавшись активних рухів тварини, звільнити її.
5. Якщо Ви знайшли кажана в морозний період, випускати його назовні не можна. Таких тварин зазвичай треба перетримати до весни (у спеціальних умовах) або помістити їх до сховища, в якому вони зможуть продовжити свій зимовий сон. Для отримання консультації щодо збереження тварини звертайтеся за телефонами або e-mail’ом, наведеними на останній сторінці.

Кажани під охороною законодавства України

Усі види кажанів України занесені до Червоної книги України і усі вони знаходяться під охороною національного законодавства — законів України „Про Червону книгу України”, „Про тваринний світ”, „Про охорону навколишнього природного середовища”. Особливий охоронний статус цих тварин визначено також національними законами про приєднання до відповідних міжнародних договорів.

Понад 10 років тому Україна приєдналася до трьох міжнародних угод, які визначають необхідність охорони усіх видів рукокрилих, що мешкають на території нашої країни. Центральною з них є Угода про збереження популяцій європейських кажанів (EUROBATS). Її вже підписали більше 30 країн Європи. Крім цієї угоді всі рукокрилі нашої фауни занесені до переліків видів, що знаходяться під охороною Бернської конвенції (або Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі) та Бонської конвенції (інша назва — Конвенція про збереження мігруючих видів диких тварин).

Контакти

Якщо у вас виникли питання щодо кажанів, їх сусідства, поводження з ними, будь-ласка, пишіть на адресу kazhan@kazhan.org.ua або телефонуйте: 063-225-9713.

Текст: Олена Годлевська, Володимир Тищенко.

Фото на обкладинці: вухань бурий (автор: М. Дребет).

 back

08.04.2010