Скачати PDF-версію (A4*2) >>>

Кажани - нічні хранителі рівноваги в природі. Про те, яку роботу виконують кажани для лісів (і для нас), і чому важливо зберігати старі і сухі дерева, про вигідну співдружність — у цьому буклеті.

• Кажани — одна з найуразливіших груп ссавців. Протягом декількох останніх десятиріч відмічено значне скорочення чисельності їх популяцій як в Європі, так у всьому світі. Серед причин, що обумовили цю ситуацію, головними є: 1) зменшення кількості придатних сховищ; 2) деградація біотопів; 3) використання пестицидів. Все це, разом з невиправдано негативним ставленням населення до кажанів та низькими темпами розмноження цих тварин, призвело до того, що чисельність популяцій рукокрилих в Європі скоротилася в 10–100 разів. В деяких країнах (у тому числі в Україні) відмічено не тільки скорочення загальної чисельності рукокрилих, але й їх видового складу.
• Фауна України нараховує 28 видів кажанів. Усі види кажанів, що мешкають в Україні, занесені до національної Червоної Книги; а також знаходяться під охороною трьох міжнародних договорів, підписаних Україною (Угода EUROBATS, Бернська та Боннська конвенції).
• Усі види кажанів нашої фауни є майже виключно комахоїдними. Серед об'єктів живлення кажанів європейської фауни – понад 500 видів 13 рядів класу комах (лускокрилих, жуків, двокрилих, напівтвердокрилих, прямокрилих, перетинчастокрилих та ін.), а також ряд видів павуків, косариків та багатоніжок.
• За добу кажан з’їдає таку кількість комах, яка дорівнює 1/2 – 1/3 ваги тварини.
• Кажани є невід’ємним елементом наземних екосистем, а видове різноманіття рукокрилих є індикатором стану середовища. Ці тварини відіграють важливу роль у підтриманні балансу та забезпеченні природної стійкості лісових екосистем, виступаючи одним з найвпливовіших стримуючих факторів щодо спалахів чисельності лісових комах-фітофагів.
• Виявлено, що понад 290 видів у раціоні живлення кажанів є такими, що здатні пошкоджувати лісові насадження та сільськогосподарські культури. Більше половини від цього числа (понад 150 видів) є небезпечними для лісових насаджень, здатними до масових розмножень, і вважаються шкідниками у лісовому господарстві. Третину визначеного списку (55 видів) становлять найнебезпечніші для лісових насаджень види.
• Зокрема серед об'єктів живлення багатьох видів кажанів відмічені: совки соснова та озима; червиця пахуча; шовкопряди сосновий, непарний, монашка, кільчастий та дубовий похідний; золотогуз і жовтогуз; п'ядуни зимовий та обдирало звичайний; бражник сосновий; листовійка зелена дубова; хрущі травневий західний, травневий східний, мармуровий та червневий; заболонники дубовий та березовий; лубоїд ясеневий малий; короїд-гравер; вусачі тополевий та сірий осиковий; листоїди вільховий фіолетовий, тополевий та осиковий; пильщик сосновий звичайний; вовчок звичайний та інші.
• Протягом теплого періоду року представники однієї невеликої колонії кажанів (20 особин різних розмірних груп) здатні спожити від 40 тис. до 180 тис. комах-фітофагів (загальною вагою 3–14 кг), які здатні до пошкоджень деревостанів та спалахів масового розмноження.
• Кажани здатні охоплювати кормопошуковою активністю значні лісові площі та різні яруси лісу. При цьому, різні види проявляють різні стратегії полювання і вибірковість щодо певних розмірних і екологічних груп комах, а також здатні здійснювати далекі переміщення у райони скупчень основних об’єктів живлення.
• Серед лісових видів кажанів є такі, що здатні збирати імаго комах та гусінь на поверхні листків або стовбурах та гілках дерев (наприклад вухані), полювати на комах у живому надгрунтовому покриві (деякі нічниці), ловити комах у кронах дерев та між чагарників (деякі нічниці, нетопирі), а також активно полювати над кронами дерев (вечірниці).
• Кажани живляться комахами з сутінково-нічним типом активності і добре розвиненим захисним забарвленням, яких переважно денні комахоїдні птахи споживають лише в незначній кількості.
• Кажани здатні відлякувати листо- та хвоєгризучих комах ультразвуковими сигналами під час пошуків корму.
• Хоча більшість видів кажанів помірних широт мають високу амплітуду пристосувань до змін умов навколишнього середовища, проте ряд біологічних особливостей цих тварин є причиною їх підвищеної вразливості. Це низька плодючість кажанів, вимогливість та консерватизм щодо типів сховищ, умов розмноження і зимівлі, колоніальність, беззахисність.
• Серед 28 видів фауни кажанів України 17 видів є дендрофілами, тобто такими, що протягом, зазвичай, теплого сезону року оселяються у деревах (дуплах, тріщинах, під корою тощо). Серед них є такі, що селяться виключно у деревах. Їх виживання залежить від наявності придатних сховищ.
• Результати досліджень свідчать, що для збереження дендрофільних видів кажанів важлива наявність достатньої кількості старовікових дуплястих або сухостійних дерев, оскільки лісові види кажанів змінюють сховища протягом усього теплого сезону.
• Без перебільшення можна говорити про вигідне співробітництво: дерева надають кажанам притулок, а ті, взамін, дбають про їхній добробут.
• Принципи ведення лісового господарства з урахуванням потреб збереження рукокрилих узагальнені в офіційному керівництві міжнародної Угоди EUROBATS (стороною якої є Україна) «Кажани та лісове господарство».

Руда вечірниця (Nyctalus noctula) – один з найпоширеніших дендрофільних видів. За одне полювання представник цього виду може споживати до 30-ти травневих хрущів.

Вухань бурий (Plecotus auritus) – може виловлювати гусінь та дорослих комах на листі, гілках та стовбурах дерев.

Текст: В. Тищенко, Л. Годлевська

Фото: Л. Годлевська, М. Дребет (фото лісу)

 повернутися