Дослідження рукокрилих
у Чорнобильській зоні відчуження

Дослідження розпочати в 2003 році, насамперед — по причині практично повної відсутності інформації з цього регіону. Незважаючи на відносно високу частку стиглих лісів, помітне біотопічне розмаїття і незначний рівень антропогенної трансформації, місцева хіроптерофауна вкрай рідко ставала об’єктом наукових досліджень. Існували лише одиничні повідомлення, отримані в середині 20-го сторіччя. Натомість грандіозні екологічні зміни, що відбулися після евакуації населення та припинення традиційних видів господарської діяльності, привели до повного здичавіння значних територій (понад 2500 км2) і відновленню колись втрачених природних комплексів. У свою чергу, це передбачало й сприятливий розвиток хіроптерофауни.

Друга причина хіроптерологічних досліджень полягала в необхідності комплексної оцінки якості природних комплексів Чорнобильської зони для обґрунтування і розробки заходів щодо їх збереження та охорони. Рукокрилі, у цьому контексті, дуже вагомий аргумент, оскільки, з одного боку, мають високий охоронний статус у Європі і, крім того, самим фактом своєї наявності можуть вказувати на багатство сполучених умов існування.

Нарешті, де, як не в Чорнобильській зоні з її високими рівнями радіоактивного забруднення, можна ще вивчати радіаційну екологію рукокрилих, одну з найнедосліджених сторін їх життя.

Наразі (осінь 2008 р.) всі дослідження провадили як ініціативний проект Міжнародної радіоекологічної лабораторії Чорнобильського центру (Славутич, Україна. Головний виконавець — Гащак С.П.) при участі представників Харківського національного університету (Харків, Україна. Головний виконавець — Влащенко А.С.) і без цілеспрямованої фінансової підтримки з будь-якої сторони.

Основні напрямки досліджень:

• Видовий склад рукокрилих, відносне розмаїття

• Розподіл рукокрилих по угіддям

• Статево-віковий склад

• Характер використання регіону окремими видами

• Загальний вміст 90Sr та 137Cs в тілі звірків, та залежність цього показника від різних чинників

• Рукокрилі Чорнобильської зони в зимовий період

Методи досліджень:

• Відлов хіроптерологічними сітками в місцях полювання та біля сховищ

• Відлов пластиковою пасткою (Влащенко, 2004) у дуплах

• Морфометричні вимірювання

• Мічення хіроптерологічними кільцями

• Обстеження і обліки за допомогою ультразвукового гетеродинного детектора «Pettersson D200»

• Прижиттєва оцінка вмісту радіонуклідів у всьому тілі звірків за допомогою обладнання і методу, раніше застосованого в радіоекологічних дослідженнях дрібних птахів (Гащак та ін., 2008) і мишоподібних (Маклюк та ін., 2007).

Основні результати

За станом на кінець 2008 року: обстежено понад 30 точок Чорнобильської зони, відловлено майже 790 тварин, що відносяться до 10 видів. Це: Myotis dasycneme, Myotis daubentonii, Plecotus auritus, Nyctalus leisleri, Nyctalus noctula, Pipistrellus pygmaeus, Pipistrellus nathusii, Pipistrellus kuhlii, Vespertilio murinus і Eptesicus serotinus. Три з них (Myotis dasycneme, Nyctalus leisleri, Pipistrellus kuhlii) за Червоною Книгою України відносяться до категорії ІІІ (“рідкісні”). Причому два останніх — доволі звичайні. Перебування ще 4–5 видів також можливе. Таким чином, більша частина з ареалогічно можливої хіроптерофауни вже виявлена. Таке розмаїття і відносно висока успішність відловів свідчать, що місцеві екологічні умови (різноманіття біотопів, рясність ділянок зі старими дуплистими деревами, відсутність рубок та інших видів неспокою, наявність кинутих будівель) сприяють розвитку цієї групи тварин. Щонайменше 8 видів (Nyctalus leisleri, Nyctalus noctula, Plecotus auritus, Pipistrellus pygmaeus, Pipistrellus nathusii, Pipistrellus kuhlii, Vespertilio murinus, Eptesicus serotinus) на цій території і розмножуються. Додаткова оцінка радіоактивного забруднення і дозових навантажень дозволяє прийти до висновку, що більшість рукокрилих Чорнобильської зони знаходяться в значно більш сприятливих радіаційних умовах, аніж наземні дрібні ссавці. Отже, Чорнобильську зону слід розглядати як цінний природний резерват, що грає велику роль у збереженні та збільшенні біологічного різноманіття (включаючи і вразливі види), а тому вимагає безумовної охорони та подальших досліджень.

Попередні результати досліджень представлені у ході роботи 15-тої школи-семінару теріологічного товариства НАН України (Канівський природний заповідник, жовтень 2008 р.).

Текст підготовлено Гащаком С. П.

Подивитися фотографії про дослідників та об’єкти можна тут.

Репортажі щодо хіроптерологічних експедицій в Зоні можна переглянути на сайті, присвяченому Чорнобильській зоні відчуження: наприклад, про 2008 рік, є й добірку фото кажанів фауни Зони.

 повернутися

28.10.2008